Уже на фоне масштабных боевых действий развернувшихся на Донбассе и интенсивно продолжающихся до сих пор, Путин написал характерное открытое письмо Порошенко, которое выглядит как еще одна попытка затолкать пасту войны обратно в тюбик «перемирия». Было сделано предложение развести вооружения (о чем несмотря на целую серию переговоров до сих пор договорится не смогли) и неслучайное упоминание о картеhttp://colonelcassad.livejournal.com/1979123.html, которая была в закрытом порядке утверждена в Минске и где аэропорт Донецка должен был сразу перейти ДНР, как и поселок Пески. Хунта как известно тут и ДНР и Москву элементарно прокинула, отказавшись отдавать аэропорт, периодически предлагая его обменять то на Новоазовск, то на часть территории под Донецком. Вообщем хунта вела себя как типичный кидала, пока на днях у нее не отобрали «нашу прелесть», в которой она устраивала ролевые игры в «киборгов». Москва разумеется будет до конца пытаться уклонится от прямого конфликта, поэтому эта попытка выглядит вполне естественной — примерно в духе июньского обращения ТАСС к Третьему Рейху.

Ответ хунты последовал довольно быстро, причем Порошенко пока что даже не стал утруждать себя ответом и Путину де-факто ответил хунтовский МИД.

З часу підписання Мінських домовленостей 5 та 19 вересня 2014 року, під якими, окрім України та ОБСЄ, поставили підписи офіційний представник Російської Федерації, а також О.Захарченко та І.Плотницький, Україна невпинно вимагає їхнього повного виконання.
Зазначені домовленості, які побудовані на Плані Президента України з мирного врегулювання ситуації на Донбасі, включають всі ключові елементи, необхідні для якнайшвидшої деескалації ситуації, її стабілізації та початку відродження Донбасу, а саме: припинення вогню, відновлення українського контролю на українсько-російському державному кордоні, повне і негайне виведення іноземних військ та найманців, забезпечення виходу на лінію розмежування від 19 вересня 2014 р., відведення важкого озброєння, звільнення заручників та незаконно утримуваних осіб, покращення гуманітарної ситуації в регіоні, і проведення місцевих виборів за українським законодавством.
Україна повною мірою виконує Мінські домовленості і чотири довгих місяці чекає на їх виконання з боку Росії та бойовиків.
13 листопада 2014 року представники України та Росії підписали робочий документ, який передбачав чіткий графік імплементації положень Мінського меморандуму, зокрема, в частині забезпечення двостороннього припинення вогню, відведення важких озброєнь та повернення на лінію розмежування.
Російська сторона відкликала свій підпис з-під цього документа. Сьогодні Україна вкотре звернулася до Російської Федерації з пропозицією підписати графік імплементації Мінських домовленостей саме в редакції від 13 листопада і забезпечити припинення вогню з 19 січня.
Переконані, що це дозволить негайно припинити вогонь та убезпечити мирне населення регіону від обстрілів бойовиків, чим вони займаються чотири останні місяці. Початок неухильного виконання цього документа створить належні передумови для проведення вже найближчим часом консультацій Тристоронньої контактної групи, зустрічі міністрів закордонних справ України, Франції, Німеччини та Росії, а в подальшому – саміту глав цих держав та урядів в Астані. Вимагаємо, щоб нарешті цей план був виконаний.
Українська сторона готова брати участь у консультаціях Тристоронньої контактної групи з підписантами Мінських угод у будь-який час, що було наочно продемонстровано під час скайп-конференцій 19 грудня 2014 р. та 9 січня 2015 р., а також останньої зустрічі контактної групи у Мінську 24 грудня 2014 року.
Президент Російської Федерації неодноразово підтверджував свою відданість імплементації Мінських домовленостей у повному обсязі та без винятків. Така позиція була озвучена у тому числі у ході багатосторонньої зустрічі на найвищому рівні в Мілані.
Останні два місяці бойовики безперервно штурмують Донецький аеропорт, в якому постійно знаходяться українські «кіборги». Тому байки про «взяття аеропорту» просимо залишити для внутрішньої пропаганди.
Україна неухильно дотримується всіх пунктів Мінських угод і вимагає цього від Росії.

http://mfa.gov.ua/ua/press-center/comments/2729-zajava-mzs-ukrajini-shhodo-stanu-vikonannya-minsykih-domovlenostej — цинк

PS. В целом, позиция хунты полностью тождественна позиции США, которые требуют безоговорочного выполнения Минских соглашений. Кому то может показаться очень странным, что обе стороны формально хотят одного и того же («Выполните Минские соглашения!» — «Нет, сначала вы выполните Минские соглашения!» — «Но мы выполняем Минские соглашения, а вы не выполняете!» — «Нет, это мы их неукоснительно выполняем, а вы нарушаете»»), но под реализацией Минских соглашений и Москва и Вашингтон понимают немного разные вещи и именно поэтому договориться не удается. Киев банально рестранслирует американскую позицию (украинский МИД это фактический филиал Госдепа), требуя выполнения всех подписанных пунктов, что должно вести к сворачиванию работы «военторга», закрытию границы с ДНР и ЛНР, передача ее под контроль пограничникам хунты, проведения на Донбассе местных выборов по украинским законам и т.д. и т.п. Мол сдавайтесь ребята, мы все делаем правильно. Попутно, рассказ про «киборгов» как бы подчеркивает, что аэропорт хунта считает своим, несмотря на ссылки Путина на принятую хунтой карту. Причем все это они требуют, несмотря на то, что за последние сутки особых военных успехов у них не наблюдалось, скорее наоборот — протеряли новый терминал, возможно потеряют Пески и целый ряд более мелких населенных пунктов.
В целом, в ответ на письмо Путину, МИД хунты предложил (вернее озвучил требования своего «черного господина») Путину капитулировать и выполнить Минские соглашения на американских условиях и если Россия примет эти условия, то хунта готова прекратить боевые действия хоть сегодня, что логично — зачем воевать, если противник капитулирует. Попутно в адрес России озвучиваются недвусмысленные угрозы связанные с ужесточением санкций, вплоть до экзотических угроз сделать рубль неконвертируемым. В общем, подача ушла в Кремль — ждем реакции.

Само собой, у этой переписки, помимо других аспектов, есть и вполне понятный мотив — представить оппонента виновным в развязывании войны — мол мы боролись за мир, а они…
Тут стоит отметить то, что главные виновники развязывания этой войны в этих дипломатических маневрах совсем не участвуют и с удовольствием взирают на дело рук своих.